Солоний піт і кров заливають очі,
Зранені ноги іти вже не хочуть,
А навкруг звіриний оскал юрби.
“Боже, як важко цю чашу нести !”
А юрба глузує, плює, скаженіє…
Невже це люди? Серце німіє...
Чому не здригнулась рука вояка,
Як сіпнулась від болю Божа рука,
Як цвях іржавий в долоню впився,
Як каплі крові святі лилися?
Серця де ваші? Де ваші очі,
Що на страту дивились охоче?
Невже це Цареві своєму хвала
У вінку кривавім голова?
“Він інших спасав, а Себе не може!”
“Він Божий Син? Щось ніяк схоже ?!» -
Хто під ніс собі шептав,
А хто у вічі кричав.
Невже всі вони забули?
Невже так і не відчули,
Що розіп’яли найліпшого друга…
І що безглузда була їх наруга?
Нажаль, у гріховні серця,
Ніяк не доходить істина ця?
* * * * *
Давно це було … Пройшли віки,
А ми все утікаєм з-під Його руки
І залишаємось такі ж,
Продали б Бога знов за гріш.
Розіп’яли б знов,
Святу Любов,
Та Він і в цей шалений час,
З надією іще чекає нас…
Червень 1999р.
Комментарий автора: Це мій найперший вірш. Його звичайно рекомендують підправити. Тож так і роблю. Виправляю. Та чи вдало?
Мучинский Николай ,
Тернополь, Украина
Женат. Двое дочерей.Собираю разные удивительные истории-свидетельства, которые случаются с нами в реальной жизни ибо Господь творит чудеса и по сей день. С Божьей помощью пишу по них рассказы, в основном на украинском языке. Есть и небольшая часть рассказов надуманных. Они из личных наблюдений и рассуждений, или сотканы из нескольких историй.
Божих Вам благословений! e-mail автора:ilkivkolja@i.ua
Прочитано 5950 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Зміст дуже глибокий, відчуваеться біль. Підсумок теж сподобався. Але... рима не допрацьована, дуже стрибае. Також це стосуеться розміру. На форумі цього сайту знаходиться дуже корисна інформація як писати добротні вірші. Не залишайтеся на свому рівні.
Благословінь вам. Комментарий автора: Дякую! В мене є дуже багато віршів, але через цю проблему, я їх не публікую і можна сказати перестав писати, перейшов на оповідання. Хоча мені жаль. Мабуть Ви праві потрібно попрацювати в тому напрямі. Щодо "Гологофи" вірш теж давній, та я не стримався, з відомих Вам причин, а може тому щоб Ви мене підштовхнули до праці.
Благословінь Вам Божих!
Стихи-молитвы: Посвящение в назореи - Лариса Попова Одна возлюбленная в Господе сестра, давая отзыв на стих-молитву: Образа, образа… , спросила у меня о моей вере: Моя вера зиждется на вечных и непоколебимых канонах ЖИВОГО Слова Божия к человечеству и индивидуально к каждому из нас, вечному и ЖИВОМУ Евангелию Библии - Святого Божьего Писания; которое писали святые Божии человеки, будучи движимы Духом Святым, духом Христовым ; которого святой перевод на русский язык в канонических и неканонических книгах Библии Синодального текста. Через святые Писания ЖИВОГО Слова Божия дух Христов, дух Истины говорит духу нашему, открывая тайны Царствия Божия, когда мы достигаем соответствующей ДУХОВНОЙ зрелости в свое время по благодати Божьй; ибо Бог все соделал прекрасным в свое время. Иисус Христос есть путь, истина и жизнь. Мы, ХРИСТИАНЕ, ВСЕ на пути. Вера – это не шаг, а путь…
Это о нас, ХРИСТИАНАХ, написано: Кто духа Христова не имеет, тот не Его. Мы имеем Его дух, поэтому ХРИСТИАНЕ, Христовы; и у меня нет другого имени; у меня нет конфессионального имени, потому что его нет в Библии, нет у Иисуса Христа; я просто ХРИСТИАНКА и люблю ВСЕХ Христовых и земных. Иисус сказал: будьте едино, как Я Един.
Проза : "Гарри, на два слова" - Олег Панферов Писал полтора года назад, писал на конкурс.
Рассказ неоднозначный, нехарактерный для меня. Если судить строго, в нем нет четкой христианской морали. Но в нем есть философия, идея, которая мне близка. Если вдруг окажется близким кому-то еще - я буду рад.
:)
